Регулярне читання Біблії (і належне її розуміння) виявляється складним завданням. Воно вимагає терпіння та навчання, уважності до деталей, певного загального знання контекстів, у яких ці тексти були написані, та інтелектуального смирення визнати, що ми часто помиляємося. Але, мабуть, перш за все, Біблію потрібно читати з авантюрним духом, готовим розібратися з її численними “дивацтвами”. Те саме стосується і релігійного мистецтва. Найчастіше ми збентежені деякими витворами мистецтва, що знаходяться в соборах, базиліках або рукописах, які вимагають (або навіть кидають виклик) інтерпретації.
Один з них – Мойсей Мікеланджело. Колосальна скульптура, замовлена в 1505 році Папою Юлієм II, дивно зображує біблійного законодавця з двома рогами на голові. Навіть якщо це на перший погляд може здатися дивним, такий вибір далеко не ексцентричний. Насправді, мотив Рогатого Мойсея можна порівняно легко знайти у середньовічних ілюстрованих рукописах. Це результат – як це зазвичай буває – раннього неправильного перекладу, широко розповсюдженого, з івриту на латину. Знову винна Вулгата св. Єроніма Стридонського.
Текст, наведений у Книзі Виходу, звучить так:
І сталось, як сходив Мойсей із Синай-гори, а обидві таблиці свідоцтва були в руці його, як сходив з гори, не знав він, що обличчя в нього стало променистим, бо він розмовляв з Господом
Вих 34:29
Єврейське слово, яке означало або “променистий”, або “сяючий”, – це qaran. Воно має той самий корінь (qrn) слова, що використовується для слова “роги”, qeren. Насправді в сучасному івриті слово, яке використовується для позначення сонячних променів, – це qeren, що ніби говорить про “сонячні роги”. Тож, певним чином, не дивно, що під час перекладу Біблії латинською мовою Єронім описав обличчя Мойсея як cornuta, “рогате”, а не “сяюче”. Такий вибір редакції призвів до наступних дослівних читань художників, включаючи Мікеланджело, які вважали, що Мойсей мав справжні роги, коли він зійшов з Синаю.
Але переклад Єроніма також може бути не зовсім помилковим. У стародавньому світі роги вважалися символом могутності та влади. Насправді, більшість богів стародавнього світу були рогатими, чітко посилаючись на наймогутнішого звіра на землі – бика, дикого вола, біблійного Бегемота. Тоді роги ще не вважалися винятковим атрибутом демонів і взагалі не асоціювалися зі злом. Деякі вчені навіть припускають, що Єронім намагався донести те, що Мойсей був пройнятий божественною силою після свого спуску з гори.
Як би там не було, більшість вчених стверджують, що Єронім просто помилився. Насправді, це далеко не єдина помилка, виявлена в його перекладі. Септуагінта – грецький переклад єврейської Біблії – згадує обличчя Мойсея як “прославлене” – переклад, який, здається, набагато ближче до первісного єврейського “сяючий”. Павло, схоже, повторює цей переклад, коли у своєму другому листі до коринтян (пор. 2Кор 3:7) він пише, що “сини Ізраїля не могли дивитися на обличчя Мойсея з-за блиску слави його обличчя”.
Автор: Daniel Esparza
Джерело: Aleteia
Переклад з англійської: Максим Гонтар
Ілюстрація: скульптура Мойсей, Мікеланджело, базиліка Сан П’єтро ін Вінколі, Рим
